Чи замислювалися ви, що мимоволі відохочуєте дитину від навчання? Різкі батьківські слова, які мали слугувати мотивацією, сприймаються дитиною як докір, ображають, відбивають бажання робити домашні завдання та навіть спричиняють відчуття власної нікчемності. Бажаєте своїй дитині успіхів в опануванні наук та психологічного комфорту? Прочитайте цей матеріал повністю, аби знати токсичні фрази та не вживати їх.
«Ми не такого від тебе чекали»
Помилка полягає у завищених очікуваннях від дитини. Навіть якщо вони є чи були, не слід озвучувати своє розчарування, коли ваші надії не справдилися. Краще виключити з ужитку фрази: «Ми для тебе хотіли як краще, а ти…», «Ти невдячний…» та подібні. Інакше це породить невпевненість дитини в собі: не лише щодо навчальних справ, а й взагалі в житті.
Таке ставлення тата й мами може призвести до агресивної поведінки у темпераментної дитини. Інша може взагалі закритися в собі, отримати тяжкі комплекси чи навіть психічні розлади. Не зіставляйте рівень досягнень дитини зі своїми очікуваннями.
«Всі зрозуміли тему / вчителя, а ти — ні»
Не вішайте на сина чи доньку ярлик неуважності. Особливо цього не можна робити, ставлячи в приклад однокласників. Дитину можна порівнювати лише з нею самою, інакше вона почуватиметься знеціненою і безпорадною. Такі помилки бувають у всіх. Підтримайте дитину, сказавши, що наступного разу вона обов’язково буде уважнішою та впорається краще.
«Сестра / брат гарно вчилися на відміну від тебе»
І знову про порівняння. Сказане вами син чи донька почують так: «Я порівнюю тебе з людиною, яку вважаю кращою за тебе, і ціную її більше, аніж тебе. Ти не такий, не справдив мої очікування.
Який сенс це має насправді? «З твоєю сестрою / братом було легше. Мені не доводилося напружуватися, допомагаючи із завданнями. Ти ж змусив мене полишити зону комфорту, а я не знаю, як допомогти, тож доведеться розбиратися разом з тобою». Чи не так? Навчіться зіставляти дитину не з кимось із членів родини, а з нею ж, але у минулому. Лише так вдасться сформувати здорову особистість.
«Подивимося, як ти провалиш іспити»
Зазвичай звучить після небажання сідати за виконання завдань, або прохання піти на прогулянку. Для дитини фраза звучить так: «Нарікаю тебе невдахою. Можеш навіть не намагатися, бо не маєш шансів на гарний результат. Ми просто спостерігатимемо за твоїм провалом».
Зрозуміло, що насправді батьки хвилюються, аби дитина не отримала погану оцінку. Проте намір поділитися страхом, щоб боятися разом, не спрацює як мотиватор до зубріння матеріалу. Вселити страх значно легше, аніж підтримати. Та краще піти складнішим шляхом для збереження здорових відносин та навчальної наснаги.
«Ти що, хочеш працювати двірником?»
Цим висловом батьки показують свої тривоги. Та щодо оцінок дітям краще давати конструктивний зворотний зв’язок. Дізнавшись про погану успішність, не залякуйте дитину безперспективністю, щоб не робити деструктивний внесок у її самооцінку та ідентичність.