fbpx
логотип Української Школи Майбутнього

Екстремальний спорт — відмовляти чи заохочувати?

Дитина займається екстремальним видом спорту. Що робити? Заохочувати? Змиритися? Чи заборонити?

Спочатку необхідно розібратися, чому йому необхідний екстрим? Що трапилося в його житті (або не сталося)? Якщо людина живе в гармонії з собою і оточуючими, у нього не виникає непереборної потреби в самоствердженні таким ризикованим шляхом, струсу організму величезною кількістю адреналіну.

Може він відчуває себе невпевнено і таким чином намагається довести собі та іншим, що він самостійний, цікавий, значуща людина. Що він надійний і безстрашний.

Може бути заняття екстримом — це крик про допомогу? Адже дитина постійно ризикує своїм життям без будь-якої доброї мети: не рятує людей, як, припустимо, співробітники МНС або пожежники, не бореться за справедливість, як поліцейські і т.д. Це не є його роботою, як, наприклад, у боксерів або гонщиків.

Значить він хоче щось комусь довести або впав у таку депресію, що ніщо, крім ризику (причому найчастіше невиправданого, безглуздого) не може дати йому відчути смак життя. Ходити по лезу ножа, розбурхувати цим нерви, проживати кожну хвилину наповнене, так як можливо вона — остання. Батьки розуміють, що екстремальні види спорту — це рулетка. Пощастить — не пощастить. Але ж колись фортуна все-таки відвернеться.

А можливостей у дітей отримати драйв небезпечними заняттями багато. Він може захопитися скелелазінням, якщо не в справжніх горах, то на скеледромі. Забороняти марно — швидше за все, такі дії батьків тільки надихнуть учня на більш божевільні «подвиги». Та й як можна заборонити, наприклад, займатися паркуром (пересування по сходах, стовпах, дахах і тому подібне подолання перешкод)? Якщо тільки словами. Але дитина завжди знайде можливість порушити заборону, причому так, що мами і тата і не дізнаються.

А захоплення сноубордингом? Гарно? Так. Захоплює подих? Так. Небезпечно? Природно!

Але ж і гірські лижі — теж не назвеш нешкідливим захопленням. Однак і те, і інше модно, привабливо і постійно з’являється в засобах масової інформації як підтвердження того, що ти відбувся, можеш і вмієш красиво жити.

Захоплює підлітків і легкість (здається) ковзання на величезній хвилі на легкій дошці. Дуже небезпечно, але захоплює.

Модно стало стрибати з мостів, веж, скель, кранів — банджі-джампінг. Засіб страховки — лише еластичний трос. Відчуття вільного падіння неповторно і дає величезний викид адреналіну в організм. Але навряд чи мам і тат це радує.

Жахає батьків і захоплення дітьми роллерблейдінгом — катанням на роликових ковзанах. Начебто порівняно нешкідливе заняття. Однак потрібно не просто кататися, а виконувати божевільні трюки, практично акробатичні: обертання, стрибки і т.д. Зазвичай вони займаються в спеціально обладнаних роллерпарках, де в хафпайп — пристрої, схожому на зрізану половину величезної труби, хлопці і відточують свою майстерність. Видовище зачаровує, але не для людей зі слабкими нервами дорослих — адже вони розуміють серйозність можливих неприємних наслідків.

Дуже поширене захоплення скейтбордом — коли хлопці виконують приголомшливі неправдоподібні трюки на роликовій дошці на перилах, бордюрах, сходах, різних вуличних загородженнях.

Багато хто бачив величезні прозорі кулі, на перший погляд цілком нешкідливі. Будучи всередині його, потрібно спуститися по схилу пагорба. Це захоплення називається зорб. Людина, що знаходиться в ньому, практично не має можливості змінити ситуацію, що виникла під час спуску.

Випробовувати долю і можливості свого організму і психіки можна і ганяючи на мотоциклах, квадроциклах, займаючись дельтапланеризмом і т.д. Ці види спорту також дозволяють швидко зняти напругу, депресію, стрес, тугу.

На радість батьків, для багатьох екстремальних видів спорту існують вікові обмеження. Тому тренер офіційно з ними займатися не може. Але з іншого боку, діти прекрасно обходяться і без дорослого фахівця в тому чи іншому виді спорту. Вони займаються самостійно або в компанії однодумців десь на вулиці, що, швидше за все, ще гірше, ніж з тренером.

Що ж робити, якщо батьки проти екстриму? Нічого не залишається, як спокійним тоном, ненав’язливо вести бесіди про цінності і неповторності життя, організовувати вільний час дитини так, щоб вона займалася з іншими, менш небезпечними видами спорту. Зараз так багато гуртків, секцій, курсів, що можна знайти інші захоплення. Потрібно тільки постаратися розширити коло інтересів дитини.

Цікаві публікації

логотип Української Школи Майбутнього
Меню