«Моя дитина повністю в комп’ютері», – часто скаржаться батьки. Дитина зайнята іграми, але коли виникає залежність – це нікого не радує. Всі проти залежності. Спробуємо поставити слово «захопленість» на місце слова «залежність». Звучить значно краще.
Захопленість – це вміння зосередитися на чомусь. Це така тривала концентрація уваги на темі, коли все інше стає нецікавим.
Але ж для душі і розуму – нашої внутрішньої частини – залежність і захопленість – це одне і те ж.
Усі винаходи зроблені захопленими людьми. Без вміння захоплюватися не можна домогтися чого-небудь значимого. Якщо людину не навчити такому вмінню, то вона не буде цікавою, ні як співробітник, ні як учасник команди. Неможливо бути трудоголіком, не вміючи захоплюватися процесом.
Сучасність
Потрібно сказати, що сучасна школа заважає вихованню цієї здатності. Зрозуміло, що кожен від народження може захоплюватися чим-небудь в більшій чи меншій мірі. Але можна виховати і розвинути навіть невеликі здібності. Зробити їх досить сильними і керованими. Батькам дуже важливо пам’ятати про це і, з одного боку, допомагати такому розвитку, з іншого боку – їх насичувати. Мозок взагалі вимагає постійного насичення. Якщо у вас не вийде дати потрібне насичення мозку дитини – їй його дасть якась група або той же комп’ютер. Маємо на увазі ігри.
З приводу ігор хотілося б додати. Діти грають – і це природньо. Але є річ, може бути, навіть більш природна. Це захопленість, наприклад будівництвом. Згадайте перше, що починає робити дитина, – будувати пірамідки з кубиків або з піску. Гра – це привабливе заняття, але створення чогось реального захоплює ще більше. І ця захопленість обов’язково присутня в кожній дитині. Ваше завдання – вчасно розгледіти цю здатність і допомогти їй розвинутися.
Як розвинути захопленість?
Звичайно, у наших дітей є труднощі з постановкою цілей. Тому що вони ситі, взуті й одягнені. А в нас еволюційно закладена проста мета – вижити. У нашого виду діти повільно ростуть. При цьому природою так закладено, що дитина вже з трьох років включався в пошук їжі. А зараз це все відсутнє. Тому в тому місці, де повинна бути мета, є порожнеча. І цю порожнечу потрібно заповнити. Її прагне заповнити і сама дитина – потрібно просто побачити це вчасно. Потрібно уважно спостерігати і допомагати рухатися в правильному напрямку. Не потрібно боятися, що: «Він не буде спортсменом все життя». Якщо зараз він захопився спортом, то потім залишиться здатність захоплюватися. Він зможе її застосувати в іншому. Це як математична задача: вирішив одне, а потім той же метод застосував для вирішення більш складних завдань.
Що робити, якщо дитина вже захоплена іграми?
Українська Школа Майбутнього пропонує таким дітям навчання в рамках проекту розробки ігр FUGAS. Таким чином захоплення дитини переросте в практичні знання в однієї з найбільших IT індустрії. Це унікальна для України програма навчання, яка покликана перетворювати захоплення іграми в практичні навички розробників.
Плата за захоплення – це звуження кола уваги, звуження кругозору. Скільки часу можна захоплюватися чимось одним? Це як вийде. Є люди, які все життя займаються тільки музикою. Та ще й лише одним її підвидом. Але ми їм плещемо у долоні і говоримо: «Ось перед нами велика людина!»
В який колектив потрапляє дитина теж дуже важливо. І звичайно, важлива школа, але найголовніша школа і самий головний колектив – це сім’я. Тут все залежить від вас.
