Що робити, якщо у дитини підвищена нервова збудливість, гіперактивність? Як можна зрозуміти, що підліток гіперактивний? Які особливості поведінки повинні насторожити люблячих тат і мам? Якщо їй, наприклад, не сидиться на місці, весь час совається, крутиться, встає. Постійно робить якісь рухи руками, пальцями, ногами.
Не може довго утримувати увагу на одній справі, відволікається. Прочитати повністю завдання – проблема: пробіжить очима по перших словах і починає виконувати, не дочитавши, так і не зрозумівши, що ж потрібно зробити. В результаті доводиться переписувати по кілька разів.
Вони імпульсивні, рухливі, нетерплячі, примхливі і дратівливі. Не відчувають, як потрібно поводитися з оточуючими. Не можуть чекати своєї черги, кричать з місця, вклинюються зі своїми зауваженнями в чужу розмову. Якщо хочуть щось сказати або зробити, відразу ж втілюють це в життя, не враховуючи навколишні умови, ситуацію, перебиваючи однолітків, дорослих. Такі діти швидко втомлюються, погано сплять.
Звичайна школа – важке випробування для гіперактивних дітей. Адже там потрібно вести себе спокійно, дотримуватися суворих правил поведінки.
Підвищена активність негативно впливає не тільки на успіхи в навчанні, а й на встановлення міжособистісних відносин. Оточуючі не прагнуть з такими дружити, так як їх дії часто імпульсивні і не завжди передбачувані.
Звичайно, такому підлітку необхідна консультація невролога. Саме він призначить комплексне коригування стану дитини.
А як батьки можуть допомогти?
Таким дітям дуже важливо налагодити чіткий режим дня, без всякої метушні, несподіванок. Всі дії повинні бути заздалегідь відомі, передбачувані, зрозумілі.
Не ставте перед ним одномоментно безліч завдань. Якщо просите його про щось, то нову справу доручайте після виконання попередньої. Причому повинна прозвучати якась оцінка зробленому, нехай навіть у вигляді простого лаконічного «Молодець!» або «Дякую!».
Звернути особливу увагу на харчування підлітка. Воно повинне бути збалансованим, різноманітним. Стежити за тим, щоб дитина не отримувала занадто багато солодкого.
Організувати вільний час, так як енергії у неї дуже багато. Але це не означає, що потрібно постаратися щодня вимотувати дитину до повного безсилля, щоб вона елементарно фізично вже не могла крутитися. Разом з дитиною складіть розклад гуртків, секцій, курсів і повісьте на видне місце. Кожен день можна коротко обговорювати успіхи на подібних заняттях, плани і перспективи.
Любіть її, обіймайте, розмовляйте, приділяйте час особисто їй. З цим питанням величезні проблеми. Телевізори, телефони, інтернет, особисті проблеми і радості, а також інтерес і участь в житті близьких і знайомих позбавляють мам і тат можливості спілкуватися з самою коханою людиною на світі – дитиною. Ось такий парадокс. Прикріпіть листок паперу до стіни, холодильника і щодня відзначайте, скільки хвилин ви спілкувалися і не тільки з приводу навчання. Таким чином, ви будете реально розуміти, скільки ж часу насправді спілкуєтеся зі своїм скарбом. Картина, яку побачите до кінця тижня, швидше за все вразить вас – накопичиться в кращому випадку година. Такий простий метод допоможе вам налагодити відносини, змусить шукати спільні теми для розмов, намагатися зрозуміти один одного.
Хваліть. Хваліть за все, за що тільки можливо. А якщо в якийсь день ну зовсім нема за що? Скажіть їй, які ви щасливі вже тому, що вона у вас є. А хіба це не правда? Хіба це не щастя? Так скажіть їй про це. Це не само собою зрозуміло, як ви думаєте, про це потрібно нагадувати.
Гіперактивна дитина – складність не тільки для батьків, вчителів, а й для неї самої. Іноді вони самі не зрозуміють, навіщо носилися, кричали, крутилися. Просто понесло їх щось, якась невідома сила – ось і все. Потрібно вчити дітей керувати своїми емоціями, вчинками, аналізувати свої дії, слова. Вони живуть в суспільстві, серед величезної кількості інших людей. І потрібно вміти налагоджувати відносини з оточуючими, чітко виконувати певну роботу, будь то навчання або професія. Приймати рішення і нести за них відповідальність. Всьому цьому повинні навчити саме батьки. Своїми справами, словами, поведінкою, способом життя.