Всі розуміють, наскільки важливий спорт для підлітків. Спортивна дитина – мрія всіх батьків.
Така дитина розвивається швидше, здоров’я зміцнюється, а значить, школяр менше хворіє, і емоційно він теж більш стійкий. Також загартовується сила волі, витривалість, розвивається самодисципліна. Дитина вчиться ставити цілі, прагне їх досягнення, успіху. Не боїться поразок, вміє робити з них позитивний висновок і враховувати його у подальшому. Тобто спорт дозволяє дитині стати сильною, впевненою особистістю.
Всі прекрасно, одне «але» – підліток відмовляється займатися спортом. Будь-яким. Що робити?
Багато радять дізнатися, чим би він хотів займатися і записати в цю спортивну секцію. Добре, якщо відповідь позитивна. Але частіше доводиться чути «нічим», «ніякий», «не займатимуся». Головне не опустити руки, не змиритися, а спробувати допомогти своєму норовистому підлітку знайти той вид спорту, яким би він із задоволенням займався (на користь собі і на велику радість мами і тата). Тому з позитивом і оптимізмом просувайтеся далі до мети залучити дитину до спорту. Процес цей довгий, терпіння буде потрібно багато.
Спочатку розберіться в собі, своїх амбіціях. Привертаючи увагу дитини до спорту, ви хочете зміцнити його здоров’я, допомогти правильному становленню характеру або крім цього потай прагнете до перемог, високих спортивних досягнень, кубків, нагород, слави і вже бачите його переможцем в Олімпійських іграх? Чесно зізнавшись собі в цілях занять, вирушайте до лікаря (треба дізнатися, які протипоказання є) і тренера.
Саме вони кваліфіковано пояснять вам, чому саме ваша дитина може займатися, а що їй протипоказано і яких результатів може досягти в обраних вами і (або) дитиною видах спорту. Так, якщо дитина невисока, але дуже хоче займатися баскетболом, то для здоров’я, позитивних емоцій, становлення характеру – відмінно. Однак стати знаменитим баскетболістом, професійно займатися цим видом спорту – шансів дуже мало. Худенькій дитині можна, якщо їй дуже хочеться, займатися важкою атлетикою, але тільки під чуйним керівництвом досвідченого тренера, і при цьому батьки не повинні вимагати від нього призових місць на змаганнях.
Сходили, дізналися. І що ж далі? Як же тепер нарешті залучити дитину до занять спортом?
Своїм прикладом. Банально? Так, але це так. Наприклад, хочете, щоб займався лижами, велоспортом? Купіть всім домашнім лижі або велосипеди і вперед, катайтеся собі на втіху. Лижні, велосипедні прогулянки можна зробити і сімейною традицією, яка згуртує.
Придумайте традицію відвідувати спортивні змагання. Обговорюйте їх, цікавтеся правилами гри. Чим більше дитина знає про спорт, бачить змагання, тим більше у неї вибір і ймовірність захотіти хоча б спробувати самій.
Цьому ж сприяють і заняття фізкультурою в школі. За програмою вивчаються теоретичні основи багатьох видів спорту (волейбол, баскетбол, легка атлетика, лижі і т.д.) і відпрацьовуються на практиці у вигляді тренувань і змагань.
Цікавтеся біографіями спортсменів. Як вони домоглися успіху? Скільки старань, сили волі довелося їм докласти, які розчарування зустрічалися їм на шляху до досконалості. Це допоможе зрозуміти школяреві, що труднощі, які, можливо, і утримують його від занять в спортивних секціях, доводиться долати всім спортсменам. У тому числі і хвилини зрадницької слабкості у вигляді «не хочу», «не можу», «навіщо мені це треба»? Вони не народилися великими спортсменами – вони себе такими зробили. Нехай дитина зрозуміє, що все в руках самої людини. Вона може виліпити з себе все, що хоче.
Підліткам не байдуже, як вони виглядають. Чому б не підказати їм, які види спорту допоможуть їм стати ще більш привабливими.
Підкреслюйте, що в наш стрімкий час непристойно не займатися спортом, не вміти підтримати гру (волейбол, баскетбол, теніс, шахи і т.д.), мати неспортивний вид. Це говорить про внутрішню культуру, освіту людини.
Можна спробувати такий дієвий спосіб, як туристичний похід. Поки дитина перебуває в звичному середовищі, вона здається собі досить сильною, спритною, вона вміє грати в настільки улюблені волейбол, футбол, баскетбол і т.д. Опинившись у новій обстановці, серед незнайомих, але цікавих по-своєму людей, вона по-іншому погляне на себе, не виключено, що більш серйозно зацікавиться спортом.
Прагнучи залучити дитину до спорту, батьки повинні бути уважні до стану здоров’я школяра. Заняття спортом – важка праця, а зовсім не суцільні задоволення, як чомусь думають деякі батьки. Якщо дитина і після тренувань безперервно займається, намагаючись швидше досягти досконалості, не поспішайте радіти цьому. Порадьтеся з тренером і дійте відповідним чином. Перенапруження, великі навантаження надзвичайно шкідливі незміцнілому організму. Не поспішайте, на все свій час
Ось такі можливості у батьків зацікавити дитину спортом. Занадто прості, звичайні методи? А ви думали, яким чином можна змусити підлітка займатися спортом? Чимось надприродним? Магія? Гіпноз? Магія тут буде терпіння і любов до дитини.
